Насамперед Смарагдова мережа – мережа природоохоронних територій, створена задля збереження видів та оселищ, які потребують охорони на загальноєвропейському рівні. На даний час Смарагдова мережа не має жодного правового статусу в Україні, оскільки Верховна Рада України не прийняла відповідний законопроект №4461 "Про території Смарагдової мережі", зареєстрований у ВР ще наприкінці 2020 року.

Важливо зазначити, що Смарагдова мережа передбачена не Бернською конвенцією про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування у Європі, а Рекомендацією № 16 (1989) та Резолюцією № 3 (1996) її Постійного комітету - і тому користується підходом "м'якого права", характерного для рекомендацій. Так, захищати оселища та види, що перебувають під загрозою зникнення, є зобов’язанням для договірних сторін, натомість спосіб виконання цих зобов’язань має рекомендаційний характер.

Сьогодні Смарагдова мережа функціонує в більшості європейських країн. Утім, в країнах-членах ЄС аналогом мережі є Natura 2000. Україна ратифікувала Бернську конвенцію, проте ще не існує законодавчої рамки для формування Смарагдової мережі в Україні. І хоч ГО “Українська природоохоронна група” здійснила певні напрацювання щодо проектування мережі, однак законопроект №4461 Верховна Рада не прийняла навіть у першому читанні, тож території Смарагдової мережі та чіткі правила їх створення й використання (до прикладу, регламентування процесу публічного обговорення, визначення меж об’єктів мережі, обмежень діяльності на таких ділянках, компенсацій у разі діяльності тощо) досі не визнані юридично.

Об'єкти Смарагдової мережі пропонуються на затвердження Постійним комітетом Бернської конвенції на підставі досліджень, які обґрунтовують наявність на певній території тих видів та оселищ, які зазначені у Резолюціях, що створює необхідність включення цих ділянок до Смарагдової мережі. Водночас, пропозиції щодо створення таких об’єктів в Україні, серед яких Боржавська полонина, та які були передані Постійному комітету, грунтувались на не зовсім якісних дослідженнях. Виникає чимало питань щодо методології формування об’єкту Смарагдової мережі - Полонини Боржава. В самій базі даних запропонованих та прийнятих об’єктів Смарагдової мережі в довідці про Полонину Боржава зазначено, що якість дослідження 10 із 12 оселищ має найнижчий рівень (“poor data quality”), що говорить про приблизну оцінку територій, а якість поданих даних щодо видів флори та фауни навіть не оцінена.

Окрім цього, під час формування запропонованих територій  не залучили місцеву владу й мешканців та не врахували їх думки. Таким чином було обмежено права місцевих громад та власників землі на будівництво, збір ягід та іншу діяльність.  

До того ж як зазначив Секретаріат Бернської конвенції у листі до Міністерства екології та природних ресурсів України (на той час), приналежність території до Смарагдової мережі не означає заборону будівельної діяльності за умови чітких зобов’язань щодо проведення ОВД (оцінки впливу на довкілля), подальшої експлуатації та дотримання практик, які мінімізуватимуть шкідливий вплив на ті оселища та види флори й фауни, які перелічені в описі об’єкту. 

У країнах-членах ЄС аналогом Смарагдової мережі є ділянки Natura 2000. Важливо наголосити, що приналежність певної території до Смарагдової мережі чи Natura 2000 не забороняє на ній будівельну діяльність, за умови дотримання певних вимог. Свідченням цього є успішні закордонні приклади побудови вітрових електростанцій на подібних територіях та документ Європейської Комісії із методичними рекомендаціями щодо розвитку вітрової енергетики на ділянках Natura 2000.

Компанія Atlas Volovets Energy керувалась і керується на всіх етапах розробки та реалізації проекту чинним законодавством України. 

Ще у 2013 році розміщення вітропарку саме на цьому місці було передбачено схемою планування території Закарпатської області до 2031 року, розробленою ДП «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» імені Ю.М. Білоконя» та затвердженою рішенням сесії Закарпатської облради №731. А в 2017 році Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України запросило ряд турецьких компаній для співпраці з метою прискорення темпів розвитку зеленої енергетики в країні.

Наразі єдиним правовим механізмом для початку будівництва вітропарку є проведення оцінки впливу на довкілля (ОВД), яку компанія розробила, використовуючи найкращі світові практики. Зокрема, дослідження проводили за  методологію Scottish National Heritage щодо птахів та Eurobat щодо кажанів. 

Висновок про допустимість будівництва вітрової електростанції за результатами ОВД був виданий у березні 2019 року департаментом екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації. Незважаючи на спроби його оскарження, фінальне рішення було прийняте Верховним Судом 13/04/2022 у справі №260/771/19, залишивши в силі позитивний висновок ОВД. 

Дослідження, які є основою ОВД проводили більше року. Команда проекту працює над мінімізацією впливу на довкілля на кожному етапі, використовуючи інноваційні та екологічно безпечні технології, запобіжні заходи. Враховуючи результати ОВД, вітряки електростанції будуть розташовані в місцях з найвищою вітроенергетичною потужністю і найменшим впливом на природу. Компанія проводитиме рекультивацію грунтів і пересадження флори.

Територія вітропарку Atlas Volovets Energy займатиме лише 0,01% загальної території полонини Боржави.

Варто наголосити, що приналежність території до Смарагдової мережі не означає заборону будівельної діяльності при умові чітких зобов’язань щодо проведення ОВД (оцінки впливу на довкілля), подальшої експлуатації та дотримання практик, які мінімізуватимуть шкідливий вплив на ті оселища та види флори й фауни, які перелічені в описі об’єкту Смарагдової мережі.  

Перед початком будівництва інвестор провів додатковий моніторинг наявності червонокнижних видів, дані якого мають використати для уникнення/мінімізації шкоди. Для того, аби мінімізувати вплив майбутнього Боржавського вітропарку на навколишнє середовище, був проведений ґрунтовний моніторинг, за результатами якого надано висновок з оцінки впливу на довкілля. Дослідження, які є основою ОВД проводили більше року, використовуючи найкращі світові практики, зокрема методологію Scottish National Heritage щодо птахів та Eurobat щодо кажанів.

Відповідно до результатів аналізу території, проектанти прийняли рішення розмістити вітрові турбіни у місцях, де вони матимуть мінімальний негативний вплив на флору та фауну. Вітряки будуть стратегічно розміщені таким чином, щоб уникнути відомих маршрутів міграції птахів і кажанів. Проведені орнітологічні дослідження підтвердили, що рівень очікуваного впливу на птахів та кажанів буде мінімальним та допустимим для планової діяльності.

Проектом передбачено, що ділянки під будівництво турбін будуть розташовані там, де відсутні скупчення рідкісних видів рослин. Під час будівництва не будуть пошкоджені дерева, тому що ліси знаходяться на значній відстані від вітропарку. Водночас проект передбачає рекультивацію грунтів і пересадження флори. 

Також розробники відійшли від гірського хребта з тим розрахунком, щоб мінімізувати вплив на рельєф Боржави. Що ж стосується будівництва доріг для доставки та обслуговування турбін, то воно передбачено в межах наявних шляхів.

Відтак, як бачимо із даних дослідження території та проектних рішень, вплив вітрової електростанції на природу Боржави буде практично відсутнім.

Питання «зеленої» енергетики для України сьогодні є як ніколи актуальним.  Виробництво відновлюваної енергії є одним із ключових пріоритетів українського енергетичного сектору , національної безпеки та економіки.

Енергетична  стратегія України, схвалена Кабінетом Міністрів ще до початку повномасштабної війни, була спрямована на те, щоб відновлювана енергетика до 2035 року забезпечувала 25% потреб держави. У 2023 році була прийнята оновлена енергетична Стратегія, яка продовжує цей курс і передбачає досягнення вуглецевої нейтральності енергосектору України до 2050 року. Розвиток «зеленої» енергетики знизить споживання енергії з імпортованих викопних джерел, зменшить викиди забруднюючих речовин і знизить навантаження на загальну енергосистему.

Війна вкотре підтвердила, наскільки важливою є потужна та незалежна енергетична галузь для сталого розвитку України. Ворог атакує енергетичну галузь нашої держави, здійснюючи енергетичний шантаж, і намагається знищити перспективи України на енергетичну незалежність, економічну безпеку та здорову екологію.

Від початку війни в Україні зупинено роботу майже половини сонячних електростанцій та понад 3/4 вітроенергетичних потужностей, а 5 вітропарків у Херсонській області, що були встановлені на Мирненській, Сиваській та Новотроїцькій вітроелектростанціях, сьогодні є знищеними.

Тож скорочення обсягів відновлюваної генерації через наслідки повномасштабного вторгнення тільки загострює необхідність відновлювати частку «зеленої» енергетики в Україні

Проект встановлення на території Боржави вітрової електростанції впроваджується  відповідно до української стратегії розвитку відновлюваної енергетики та намірами країни досягти кліматичної нейтральності.

Боржавський хребет був обраний завдяки своєму високому вітроенергетичному потенціалу, що впливає на ефективність та рентабельність проекту, та наявності потужної підстанції для підключення вітроелектростанції  у Воловці. Окрім цього, місце для реалізації проекту обрано, зважаючи на відсутність лісів на ділянках майбутніх вітряків та наявність коридору лінії електропередач, який обслуговує вже існуючу метеостанцію на вершині, що в свою чергу не призводить до вирубки дерев та мінімізує вплив на довкілля.

Територія вітропарку займає менше 0,01% території полонини Боржави.

Ще у 2013 році розміщення вітропарку саме на цьому місці було передбачено схемою планування території Закарпатської області до 2031 року, розробленою ДП «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» імені Ю.М. Білоконя» та затвердженою рішенням сесії Закарпатської облради №731. А в 2017 році Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України запросило ряд турецьких компаній для співпраці з метою прискорення темпів розвитку зеленої енергетики в країні.

Проект встановлення вітрової електростанції  було розроблено з урахуванням екологічних аспектів та впливу на довкілля. Вітряки розташовані в місцях з найвищою вітроенергетичною потужністю і найменшим впливом на природу. Команда проекту працюватиме над мінімізацією впливу на довкілля на кожному етапі, використовуючи інноваційні та екологічно безпечні технології, а також проводитиме рекультивацію грунтів і пересадження флори.

Так, вітрова електростанція  «Atlas Volovets Energy» на території Боржавського хребта буде цілком безпечною як для мешканців прилеглих населених пунктів, так і для туристів.

Робота вітропарку не турбуватиме місцевих мешканців, адже найближчі будинки розташовані на відстані 3,3 кілометри від місця майбутньої ВЕС. Важливо також розуміти, що територія вітропарку займе менше 0,01% території полонини Боржави.

На основі закордонного досвіду успішного функціонування вітропарків у гірських, субальпійських зонах та співіснування їх поряд із туристичними маршрутами, спортивними активностями та сільськогосподарськими угіддями компанія «Atlas Volovets Energy» розробила комплексний план управління ризиками, а також заходи щодо запобігання надзвичайним ситуаціям.

Для будівництва вітрової електростанції буде задіяна сучасна, інноваційна техніка, а для реалізації проекту застосовано екологічно чисті матеріали та технології.

Проект передбачає використання системи нагріву вітряків, аби запобігти утворенню льоду на лопастях та його розльоту. При цьому ймовірність небезпечних випадків є низькою, і, зазвичай, мова йде про відстань від вітряків у радіусі 100 метрів. Водночас треба розуміти, що в морозну погоду з поривами вітру туристичні маршрути на вершинах гір не використовуються.

Не перешкоджатиме вітрова електростанція і збору яфин (чорниць). Оскільки у місцях, де розміщуватимуться турбіни – на верхів’ях гір – через сильні морози та вітри яфини не ростуть.  

Реалізація проекту вітрової електростанції у Боржаві сприятиме розвитку екотуризму та екомаршрутів. Адже для цього буде створена відповідна інфраструктура. А реконструкція існуючої дороги на гору Плай покращить рівень безпеки та роботи екстрених служб, запобігатиме хаотичному, «дикому» туризму, сприятиме збереженню та охороні території, її флори та фауни.

Громади населених пунктів, прилеглих до майбутньої вітроелектростанції, зацікавлені у створені Боржавського вітропарку та залучені до реалізації проекту. Проект був виставлений на громадське обговорення, а пропозиції представників громад були враховані під час детального планування.

Громада Воловецької селищної ради підтримує будівництво вітрової електростанції та виступила на стороні забудовника під час судового засідання.

Низка науковців також схвально оцінюють проект «Atlas Volovets Energy». За словами кандидата біологічних наук, викладача кафедри лісівництва Ужгородського національного університету Андрія Мигаля, інвестор врахував зауваги дослідників і «ділянки під будівництво будуть розташовані там, де відсутні популяції рідкісних видів рослин».

Завідувач кафедри фізичної географії та раціонального природокористування Ужгородського національного університету, професор Степан Поп наголошує, що жодних серйозних перепон для того, щоб втілити проект у життя, немає. За його словами, Оцінка впливу на довкілля (ОВД) проекту «Atlas Volovets Energy» - найкращий звіт, який на сьогодні був підготовлений, із подібних проектів в Україні. «Було здійснено довготривале та ретельне дослідження», - зазначає науковець.  

Компанія Atlas Volovets Energy відкрита до врахування думки місцевої громади. Свідченням цього є те, що компанія відмовилась від побудови попередньо запланованої кількості вітряків у першій черзі проекту. Зокрема, в першій черзі будівництва вітропарку на Воловеччині замість 14 вітряків планують звести лише 7.

Реалізація проекту вітрової електростанції «Atlas Volovets Energy» стане значним джерелом доходу для регіону. Іноземні інвестиції у проект складуть 150 млн євро.Компанія Atlas Volovets Energy щорічно сплачує за оренду земельних ділянок та сервітути - 2 066 758 грн. Також з моменту запуску першої черги компанія щорічно сплачуватиме очікувану суму податків у розмірі 3 882 588 євро. Крім цього, з моменту запуску ВЕС компанія добровільно сплачуватиме додаткові соціальні внески у розмірі 21 тис. євро щорічно в першій черзі та загалом у перспективі - приблизно 60 тис. євро щорічно .

Запуск вітропарку у Боржаві сприятиме створенню нових робочих місць з гідними умови оплати праці як безпосередньо пов’язаних з роботою електростанції, так і в супутніх інфраструктурних об’єктах. Будівництво вітропарку забезпечить близько 200 робочих місць. А згодом для обслуговування станції у Воловці роботою буде забезпечено 25 працівників, ще 25 працівників будуть задіяні у підрядних роботах.

«Atlas Volovets Energy» інвестуватиме у місцеву інфраструктуру, облагородження місцевих територій та інші важливі для громади проекти. Це в свою чергу сприятиме зростанню туризму та підвищить інвестиційну привабливість районів.

Ще навіть не розпочавши свою підприємницьку діяльність у Боржаві, компанія «Atlas Volovets Energy»  вже інвестувала у розвиток місцевої громади, встановивши дитячий майданчик та відновивши вуличне освітлення, яке працює на сонячній енергії. Компанія також підтримує місцеві школи та спортивні активності регіону. 

До кінця 2024 року заплановано реалізувати першу чергу проекту - інвестори мають на меті побудувати 7 вітряків на гірському хребті Воловецької територіальної громади, потужністю 40 Мвт. Реалізація першої черги проекту дозволить забезпечити електроенергією понад 67 тис. домогосподарств або понад 200 тис. осіб. Вітропарк буде спроможний генерувати 136 млн кВт⋅год щорічно.  

Однозначно, запуск «зеленої» електростанції та наявність потужного безперебійного відновлювального джерела енергії  підвищить інвестиційну привабливість регіону  для іноземних інвесторів. 

Реконструкція вже існуюючої розбитої дороги на гору Плай допоможе зміцнити схили та полегшить доступ до вершин туристам, місцевим жителям та екстренним службам.

Прокладання дороги у межах будівництва Боржавської вітроелектростанції позитивно вплине на розвиток цивільної інфраструктури для туризму, буде перевагою для проведення різного роду активностей, чемпіонату з гірського бігу, пішохідного туризму, полонинського господарства, полегшить доступ екстрених служб та зробить полонину доступною для людей з інвалідністю.

Варто наголосити, що, попри усі побоювання, будівництво дороги не знищить природу Боржави, а навпаки – допоможе захистити її від «агресивного» туризму. Важливо розуміти, що асфальтну дорогу тут не будуватимуть. А лише бережно облаштують та впорядкують гірську дорогу так, щоб вона “не розбивалась”. Наявність облаштованої гірської дороги запобігатиме неконтрольованим та хаотичним активностям, таким як джипінг. Адже зміна ландшафту, зниження візуальної привабливості, відсутність трав’яного шару, присутня глина та каміння – результат агресивного катання на джипах та квадроциклах по полонинах.

Вітрова електростанція на Боржавському хребті не матиме негативного впливу на парапланний спорт. Парапланеристи зможуть продовжувати свої тренування та змагання.

«Atlas Volovets Energy» не будуватиме вітряки електростанції у східній частині Боржавського хребта, тобто зі сторони села Пилипець, де здебільшого займються парапланеристи. Географічно майбутня вітрова електростанція та територія, де проходять тренування, розташовані у різних місцях. Також варто наголосити, що територія вітропарку Atlas Volovets Energy займатиме лише 0,01% загальної території полонини Боржави.

Під час проектування майбутньої вітрової електростанції був врахований досвід вітропарків Європи, розміщених у гірських територіях, які використовуються для тренувань парапланного спорту. Там часто можна побачити змагання та тренування парапланеристів по сусідству з вітровими електростанціями. Самі ж іноземні парапланеристи часто викладають у YouTube свої видовищні відео польотів парапланеристів на фоні вітрових турбін.   

Тож робота вітропарку не перешкоджатиме діяльності парапланеристів та подальшому розвитку цього виду спорту в Україні. А навпаки сприятиме більшій туристичній привабливості регіону та більшій видовищності парапланеризму.